Треба наголосити також беспосереднє долучення Центру до навчального процесу. Передусім ідеться про читаний студентам Маґістерської програми “Культурологія” (НаУКМА) курс лекцій “Європейські культури: конфлікт тлумачень” (викладач – К. Сігов); проведення студентського перекладацького семінару (Олександра Межевікіна, Наталя Ксьондзик, Антон Водяний; керівник – С. Жолдак); про допомогу студентам у написанні дипломних та курсових робіт, надання доступу до бібліотеки Центру тощо.
Окрім роботи у руслі основних наукових проектів Центр європейських гуманітарних досліджень проводить презентації, семінари, виставки, пов’язані з численними напрямами діяльності Центру. Можна виокремити такі заходи:
20 січня 2005 року в Галереї мистецтв НаУКМА організовано виставку художників видавництва “Дух і літера”: Галини Григор’євої та Івана Григор’єва, Бориса Єгіазаряна, Ірини Пастернак, Павла Фішеля, Олександра Ходченка.
25 січня 2005 року в Національному музеї літератури України виставка “Джерела толерантності”. Виставка організована Інститутом юдаїки сумісно з Центром європейських гуманітарних досліджень НаУКМА и Музеєм Анни Франк (Нідерланди). Виставка є частиною спільного україно-голандського проекту “Вивчення Голокосту і Толерантність” в Україні. Після Києва виставка демонструвалася в Білій Церкві, Харкові, Івано-Франківську та Кам’янець-Подільському. На кінець року виставку відвідали близько 16 тисяч школярів старших класів різних шкіл України.
6 вересня 2005 року спільно з Інститутом філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України проведено презентацію та обговорення книги професора В. А. Малахова “Уязвимость любви”. Учасники: Жорж Ніва, Сергій Кримський, Андрій Баумейстер, Марина Ткачук, Костянтин Сігов, Леонід Фінберг. Ведучий – академік Мирослав Володимирович Попович, директор Інституту філософії НАНУ.
16 грудня 2005 року разом із Нунціатурою в Україні проведено презентацію та обговорення книги видатного богослова кардинала Роже Ечегарая “Істинний Бог, істинна Людина” (К.: Дух і літера, 2005). Учасники: кардинал Роже Ечегарай, апостольський нунцій Іван Юркович. Ректор університету ім. Томи Аквінського о. Петро Октаба, о. Маріуш Возняк, Наталя Шумкова, Катерина Максим, Костянтин Сігов, Віктор Малахов. Керівник – К. Сігов.
7 вересня 2005 року. Круглий стіл “Irenikon – Звістка примирення та виклики сучасності”. Учасники: Антоній Ламбрехтс (Бельгія), Жорж Ніва (Швейцарія), Дені Ленсель (Франція), Володимир Зелінський (Італія), Віктор Малахов, Тетяна Чайка, Петро Октава (Польща), Гі Бюдюель (Швейцарія). Керівник – К. Сігов.
Вересень 2005 року. Семінар та перегляд фільму К. Кишльовського “Декалог I”. Учасники: Гі Бедюель (кінознавець, Швейцарія), о. Петро Октаба (ректор університету ім. Томи Аквінського), Ольга Брюховецька (кінознавець, НаУКМА), Лариса Брюховецька (редактор часопису “Кіно-Театр”). Керівники: О. Брюховецька, К. Сігов.
22 вересня 2005 року. Відкриття в Національному музеї України виставки “Рауль Валенберг – сила однієї людини“. Організатори: Посольство Швеції в Україні, Шведський інститут (Стокгольм) сумісно з Інститутом юдаїки і Центром європейських гуманітарних досліджень НаУКМА. У листопаді-грудні виставку експонувано у Львові.
20 грудня 2005 року. Семінар “Поль Рікер: пам’ять, історія, вдячність”. Спільно з Французьким культурним центром. Керівник – К. Сігов.
Переклад українською мовою книги “Словник європейських філософій: Лексикон “неперекладних” понять”
Науковий керівник проекту – проф. Барбара Кассен (Сорбона).
Науковий керівник проекту перекладу Словника українською мовою – К. Сігов.
Наукову раду складають провідні історики та філософи Франції: Алан Бадю, Шарль Баладьє, Етьєн Балібар, Марк де Лоне, Жан-Франсуа Курітин, Марк Крепон, Сандра Лоуеве, Ален де Лібера, Жаклін Ліхтенштайн, Філіп Рено, Ірен Розьє-Катач.
Міжнародні координатори проекту:
Італія – Туліо Грегорі і Марта Фатторі (Lessico Intellettuale Europeo, Roma);
Іспанія – Мануель Руперц (Instituto de Filosofia, Madrid);
Великобританія – Алан Монтефьоре і Катрін Одар (Forum for European Philosophy, London);
Україна – Костянтин Сігов (Центр європейських гуманітарних досліджень Національного університету “Києво-Могилянська академія”);
Німеччина – Хейнц Вісман (Forschungstatte der Evangelischen Studiengemeinschaft, Heidelberg).
Українські автори статей: Андрій Васильченко, Тетяна Голіченко, Валентин Омелянчик, Костянтин Сігов.
“Словник європейських філософій: Лексикон “неперекладних” понять” – плід десятирічної праці, що об’єднала довкола групи з дванадцяти науковців понад 150 працівників найрізноманітніших галузей лінгвістичного та філософського знання.
Твір має близько 9 млн знаків. В чотирьох сотнях статей порівняно понад 4000 слів, виразів, зворотів 15 європейських мов (основні розглянуті мови: давньоєврейська, грецька, іспанська, французька, італійська, норвезька, португальська, російська, шведська, українська). Доданий до списку авторів та перекладачів багатомовний список, до якого занесено головні процитовані уривки (оригінальний текст і переклади), надає довідникові радикально нового характеру.
Відправною точкою є роздум про труднощі перекладу в філософії. Якщо ми говоримо про неперекладності, це аж ніяк не означає, що терміни, про які йдеться, не надаються до перекладу. Але це значить, що переклад цих термінів на ту чи іншу мову створює проблему, інколи навіть призводить до виникнення неологізму або до надання старому слову нового значення. Це вказує на те, що у двох мовах як слова, так і сітки понять не збігаються. “Неперекладності” – симптоми цього явища. Чи розуміємо ми під словом mind те ж саме, що й під словом Geist або esprit? Що таке правда – justice чи verite? Що відбувається, коли mimesis замінюється на imitation? Кожна стаття починається з вузла неперекладності і провадить порівняння термінологічних сіток, невідповідність яких окреслює історію та географію мов і культур.
Словник вийшов друком у Парижі в жовтні 2004 року як Vocabulaire Europeen des Philosophies: Dictionnaire des Intraduisibles / Sous la direction de Barbara Cassin. – Paris: Seuil-le Robert, 2004. – 1533 p. 2005 року розпочалася робота над перекладом Словника європейських філософій українською мовою. Укладено угоди з паризьким видавництвом Seuil-le Robert.
В рамках цього проекту у Французькому культурному центрі Києва було проведено круглий стіл за участю філософа і керівника проекту Барбари Кассен та професора політичних наук Філіпа Рено (Франція).
Поль Рікер та новий етос Європи
Видатний французький філософ Поль Рікер помер 20 травня 2005 року в Парижі. Професор Сорбони та Чиказького університету, Поль Рікер був почесним професором понад 30 університетів світу, зокрема Національного університету “Києво-Могилянська академія”. На межі ХХІ століття філософія Рікера відіграє ту велику роль, яку для культури ХХ століття відіграла думка Берґсона, Гусерля, Гайдеґера, Вітґенштайна, Ґадамера.
Практична філософія Поля Рікера – вершина переосмислення проблем людської ідентичності в контексті трагічного досвіду ХХ століття. Трагедія і самогубство цілих держав (Європа ХХ) та окремих особистостей (зокрема, сина філософа) – не тема, а мовчазне скорботне тло, канва цієї праці. Синтез нової філософії людини у Рікера майстерно поєднує конструктивні лінії етики, герменевтики, феноменології, аналітичної філософії, антропології, філософії, релігії, історії та права.
Французький культурний центр та Центр європейських гуманітарних досліджень 20 грудня провели семінар “Поль Рікер. Пам’ять, історія, вдячність” за участю професора Інституту політичних досліджень Бертрана Вержелі (Париж). Ведучі – Костянтин Сігов та Віктор Малахов.