АНОТАЦІЇ КУРСІВ

Історія української культури (72646)
Історія культури України від архаїчної доби й до сьогодення. Специфічні риси формування комплексу української культури. Періодизація, основні тенденції, закономірності й особливості культури України в окремі періоди та в різних регіонах у контексті світової цивілізації.

Культурологія (72655)
Курс знайомить студентів із культурною спадщиною людства, дає можливість побачити характерні риси й відмінності різних етнокультурних типів, засвоїти основні універсальні механізми культури етносів і націй, навчає вільно оперувати теоретичними конструкціями і поняттями культурології та історії світової культури, розглядати власну національну культуру в контексті світової. Розглядаються твори найкращих представників світової культурології: О.Шпенглера, А.Тойнбі, Ч.Хейзінги, Б.Малиновського та ін., що сприятиме орієнтуванню студентів у найвагоміших досягненнях світової культурологічної думки.

Стародавні цивілізації Сходу (72657)
Історія культури цивілізацій Близького та Середнього Сходу від часу їхнього виникнення до доби синтезу давньосхідної духовної спадщини і досягнень античної цивілізації. Історія культур Давнього Єгипту та Месопотамії, давньоіудейська й зороастрійська релігії.

Історія української культури (73889)
Історія культури України від архаїчної доби й до сьогодення. Специфічні риси формування комплексу української культури. Періодизація, основні тенденції, закономірності й особливості культури України в окремі періоди та в різних регіонах у контексті світової цивілізації.

Основні поняття історії культури (74039)
Загальнотеоретичний вступ до всіх дисциплін історико-культурного циклу, які студенти вивчають на бакалавраті. Курс знайомить з проблематикою формування історії культури як наукового жанру та сучасними уявленнями про її статус у системі гуманітарного знання, формами історико-культурних досліджень, типами культурологічного знання в контексті практик "нового історизму". Історія культури розглядається як продукт розвитку історичного знання західного типу на етапі якісних змін і наукових революцій (змін парадигми) XIX-XX ст., що зумовлюють розширення предмету історії, її тематичного розмаїття і дослідницьких можливостей. Особливе місце посідає знайомство з творцями історії культури - їхніми науковими біографіями, творчими доробками та стилями історико-культурного письма.

Вступ до теорії культури (74040)
Основні поняття, проблематика, структура і методи сучасної культурологічної науки. Етапи становлення культурологічного знання від античності до сучасності, місце культурології в системі гуманітарних наук, її практичне значення для розвитку національної культури, побудови громадського суспільства.

Загальна історія мистецтв (74041)
Загальні уявлення про основні тенденції розвитку мистецтва від його зародження до сучасної епохи. Теоретичні питання мистецтва як особливої форми ставлення людини до світу.

Культурологія (74042)
Курс знайомить студентів із культурною спадщиною людства, дає можливість побачити характерні риси й відмінності різних етнокультурних типів, засвоїти основні універсальні механізми культури етносів і націй, навчає вільно оперувати теоретичними конструкціями і поняттями культурології та історії світової культури, розглядати власну національну культуру в контексті світової. Розглядаються твори найкращих представників світової культурології: О.Шпенглера, А.Тойнбі, Ч.Хейзінги, Б.Малиновського та ін., що сприятиме орієнтуванню студентів у найвагоміших досягненнях світової культурологічної думки.

Історія української культури (74043)
Історія культури України від архаїчної доби й до сьогодення. Специфічні риси формування комплексу української культури. Періодизація, основні тенденції, закономірності й особливості культури України в окремі періоди та в різних регіонах у контексті світової цивілізації.

Загальна теорія культури (74046)
Основні поняття і концепції теорії культури. Феномен культури. Структура сприйняття і творення дійсності. Свідомість і підсвідоме. Тіло і символ. Знак, образ і міф. Архетика культури. Механізм культури. Традиція, ритуал, свято. Тема смерті в історії культури. Містичне в культурі. Культура і влада.

Музейна справа в країнах Америки (74047)
Специфіка музейництва в країнах Америки. Визначні сучасні музеї. Загальна характеристика організаційної системи музейної справи, принципи та зміст діяльності музеїв. Впровадження результатів наукових досліджень у практику музейництва.

Історія музичного мистецтва (74048)
Основні естетико-музичні напрями світового мистецького процесу від античності до сьогодення. Найвидатніші композитори розглядаються з точки зору генеральних стильових течій і драматургії, музичної концепції конкретних творів. Передбачено прослуховування уривків музичних творів, а також відеоперегляд шедеврів світової класики.

Соціальна і культурна антропологія (74049)
Еволюція предмета і методу соціальної та культурної антропології під впливом філософії культури, мовознавства і структурної лінгвістики, психології, соціології, системних моделей. Функціональні, структуралістські та постструктуралістські напрями в культурній і соціальній антропології.

Кіномистецтво (74050)
Феномен кіно, виникнення та етапи розвитку; специфіка кіно як виду мистецтва. Значення аванґарду для становлення кіно; поетичний реалізм. Експресіонізм у кіномистецтві. Вираження внутрішнього світу людини в «німому кіно». Течія «неореалізму». Українське поетичне кіно. Курс супроводжується переглядом фільмів та зустрічами з провідними діячами кіно.

Історія містичних вчень Сходу та Заходу (74051)
Езотеризм, містицизм, окультизм як явища культури. Зв’язок містики з релігією й наукою, епістемологічний статус і специфіка позанаукового знання. Історія й основні засади містичних та езотеричних учень: гностицизму, йоги, тантризму, буддистської езотерики, даосизму, каббали, хасидизму, суфізму, християнської містики. Неоспірітуалізм ХІХ–ХХ ст. Наукові підходи до аналізу містичних учень (К.-Ґ.Юнґ, С.Ґроф, М.Еліаде). Містика в сучасній культурі

Символіка християнської культури (74052)
Символічні коди культури, яка спиралася на християнський культ (в Європі цей період закінчується епохою Просвітництва та класицистським стилем). Власне християнська (релігійна) символіка (що приймала Старий Завіт як знак чи символ Євангелія) і західноєвропейська післяренесансна символіка, розширена до античних парадигм. Символічні коди християнської культури у порівнянні з міфологічним дохристиянським культурним тлом. Українські символічні традиції.

Культура бароко в Україні (74053)
Курс хронологічно охоплює XVII – першу третину XVIII ст. – час, на який припадає становлення ранньонаціональної свідомості українців і долучення української культури до європейського цивілізаційного проекту. Курс передбачає аналіз новацій, що ними супроводжувалися ці процеси, зокрема появу нової системи суспільних цінностей, формування й обіг нових політичних ідей і гасел, вироблення уявлень про власну історію та її героїв, модифікацію морально-етичних й естетичних уподобань, зміни в типі і характері побожності. На семінарах передбачено контекстуальний аналіз церковного і світського письменства, філософських творів, пам’яток архітектури, церковного та портретного малярства.

Традиційна еврейська культура (74054)
Основні етапи розвитку традиційної єврейської культури (від біблейського періоду до сьогодення), проблеми взаємозв’язку єврейської культури з іншими культурами.

Релігійно-культурні традиції на теренах України (74056)
Планується простежити й проаналізувати витоки, розвиток і взаємодію різних релігійно-культурних традицій, що певним чином вплинули на формування українського світогляду та менталітету. Релігійність як важливий чинник сучасного культурно-політичного життя України. Хронологічні межі викладу: від первісних часів до сьогодення. Виклад матеріалу ґрунтується на принципах історизму й конфесійної неупередженості.

Актуальні проблеми зарубіжної культурології (74059)
Мета курсу – висвітлення сучасних досліджень і тенденцій у західній історії та теорії культури, культурних студій. Курс оновлюється кожного року і тому не має постійної програми.

Особистість в культурі Заходу в постметафізичний період (74060)
Специфіка бачення особистості у західній культурі другої половини XX ст., опанування проблематики найвпливовіших теорій особистості. Особливий наголос робиться на художній літературі, критиці та мистецтві.

Культура радянської доби (74062)
Адекватна історична перспектива епохи протистояння аванґарду, шістдесятництва, інших культурних явищ світового рівня специфічному локальному ідеологічному комплексові ленінізму-сталінізму-соцреалізму. Портрет епохи вимальовується через діахронний розгляд мистецтва, архітектури, кінематографа, політичної культури й повсякдення 1917–1991 рр.

Пам`яткознавство та охорона пам`яток історії і культури (74063)
Теоретичні основи пам’яткознавства. Історія та практика українського пам’яткознавства. Місце охорони позамузейних пам’яток історії і культури в системі музейництва. Завдання музеїв у питанні охорони пам’яток; зміст, форми, засади їхньої діяльності в цій сфері.

Антична культура (74064)
Сучасні узагальнені уявлення про морфологію та динаміку розвитку античної культури, органічне поєднання синхронії і діахронії історико-культурологічного аналізу топіки цієї культури. Типи духовної діяльності, ментальність, картина світу античного соціуму, характер його системи цінностей, логіка античної культури як цілісної системи. Основні культурні феномени, реалії, факти й постаті історії античної культури, феноменологія культури. Специфіка авторського проекту даного курсу – визнання фундаментального значення явища античного полісу (єдність соціогенезу та культурогенезу), політеїстичної ментальності й ігрового принципу агоністики для реконструкції давньогрецької культури як цілісності.

Китайська класична культура (74065)
Історико-географічне підґрунтя виникнення, формування та розвитку китайської культури. Духовні й матеріальні аспекти класичної культури Китаю. Різні філософські та релігійні напрями, основні види китайського класичного мистецтва.

Культура Японії (74066)
Історія формування японської культурної традиції, її загальні принципи, окремі напрями культури, мистецтва та духовної системи національного світосприйняття.

Культура доколумбової Америки (74068)
Основні тенденції розвитку культури на американському континенті від появи там найдавнішої людини до завоювання європейцями. Спроба поєднати періодизацію культури Америки з основними змінами клімату та близькосхідно-європейським культурно-історичним циклом. Точки зору на проблему зв’язків між населенням Америки і Старого світу в доколумбову епоху. Аналіз культури основних центрів давніх цивілізацій Нового світу.

Наукове письмо (74069)
Семінар розрахований на студентів-культурологів першого-другого року навчання. У ньому викладаються формальні і концептуальні основи наукового письма у сфері гуманітарних наук, виробляються практичні навички критичного мислення та дисципліни викладення думки, пояснюється специфіка і способи роботи з науковою літературою, тощо. Курс має допомогти студентам зробити більш осмисленим їх перший досвід наукового письма.

Культура Київської Русі (74070)
Київська Русь як субцивілізація Східнохристиянської макроцивілізаційної системи. Формування територіально-етнічної структури Київської Русі. Взаємодія слов’янських і неслов’янських компонентів на різних етапах її етнічного розвитку. Оформлення специфічних регіональних етнокультурних рис. Язичницька обрядовість давніх русів. Східнослов’янський політеїзм і пантеон богів князя Володимира. Вплив візантійської культурно-релігійної традиції: хрещення Русі. Взаємодія рецесивної слов’яно-язичницької та домінантної християнської культур. Феномен двовір’я. Система влади та давньоруське право. Ієрархічне оформлення Києворуської церкви. Розвиток писемності, освіти і літописання у Київській Русі. Видатні літературні пам’ятки. Формування інтелектуальної й філософської думки. Давньоруська сакральна архітектура: витоки, становлення, розвиток. Специфіка давньоруського мистецтва. Колізії взаємовідносин Русі із Кочовим Світом. Роль Київської держави в європейській історії та цивілізації.

Туризм та екскурсійна справа (74071)
Туристична діяльність завжди була і є невід’ємною частиною людського соціуму, а тому заслуговує на всебічний розгляд як у ретроспективі, так і в перспективі. Туристична подорож полягає не тільки у фізичному переміщенні, а й, передусім, в культурному середовищі шляхом безпосереднього контакту з реаліями іншої традиції. Водночас в умовах глобалізації туристична подорож сприймається як нова грань власної культури, бо включає інші країни до притаманного соціокультурного середовища подорожуючого. Людина, що пізнає світ у такий спосіб, не тільки спостерігає, а й особисто розшифровує зміст пам’яток і пам’ятних місць, отже, здійснює процедуру герменевтичного розкодування культурних символів. Розуміння світу в туристичній подорожі переживається екзистенційно, на власному досвіді, а не кількісно-інформаційно, як це відбувається під час іншого виду діяльності. Значною мірою успішна реалізація факту прилучення до чужоземних «культурних галактик», а також сприйняття ціннісних орієнтирів у межах своєї культури, які об’єднують людей в єдину соціокультурну спільноту, залежить від особистості посередника – гіда-екскурсовода, від його інтелектуального рівня, ідейно-світоглядного спрямування та фахової майстерності. Отже, пропонований курс насамперед стосується галузі практичної культурології.

Історія сексуальності (74073)
Феномен сексуальності в культурній історії людства. Позиціювання проблеми сексуальності в двох аспектах: 1) дослідження розмаїття культурних стандартів сексуальності та її місця в системі соціальних цінностей різних культур й історичних епох; 2) аналіз поглядів на сексуальність як у донауковій (релігійній, буденно-практичній тощо), так і в науковій (психоаналітичній, політичній, етнологічній, соціологічній тощо) перспективах. Розглядаються: 1) погляд, що феномен сексуальності сформувався у культурі і водночас потерпає від культурної нормалізації (репресивна гіпотеза), та погляд, що сексуальність продукується у відповідь на певну суспільну потребу і від початку становить підмурівок існуючих у суспільстві соціальних і культурних відносин (вплетення сексуальності у продуктивні технології влади, антирепресивна гіпотеза); 2) погляд на сексуальність в історії крізь опозицію чоловіче–жіноче, що мусить виявити ті механізми сексуальності, котрі повсюди і повсякчас відтворюють стосунки між чоловіком і жінкою як асиметричні.

Масова культура (74075)
Розглядається еволюція концепції класової культури від ціннісної прозорої антитези «культура» особистості – споживацька «культура» до сучасної комплексної картини цього явища.

Структурний аналіз художнього твору (74076)
Історія, теорія, художня критика дають навички самостійного аналізу творів образотворчого мистецтва як художньої форми. Структура курсу підпорядкована потребі наблизити його слухачів до самостійної мистецтвознавчої практики.

Історія культури Європи (74078)
Реконструкція шляхів культурного розвитку європейського соціуму, метаморфози культурної свідомості Європи від архаїчної стадії до сучасної. Сукупність циклів окремих культурних епох (античність полісна, античність імперська, середньовіччя тощо). Культурна самосвідомість і культурна реальність. Антропологічна проблематика культур. Складність і суперечливість культурних процесів та становища людини в культурі. Феноменологічне багатство (явищ, подій, фактів, «емпірики») європейської культури в його символічному значенні. Історико-культурні праці Буркгардта, Ніцше, Гейзінґи, Ле Гоффа, Дюранта, Суходольського, Бахтіна та ін.

Музейні фонди: основні напрямки та специфіка діяльності (74079)
Загальна характеристика музейного фонду України. Структура музейного зібрання. Склад і типологія фондів різних музеїв. Джерела, етапи та методи комплектації. Документування під час комплектації. Облік фондів музеїв. Фондова документація. Наукова паспортизація і каталогізація. Вивчення музейних зібрань й окремих предметів. Методика атрибуції. Збереження музейних зібрань. Консервація та реставрація.

Індійська культура (74080)
Індологія як наукова дисципліна. Основні культурні регіони Індостану. Народи і мови Індії. Культурні зв’язки з іншими регіонами світу. Археологічні культури Індії. Історія індійської культури, основні історико-культурні епохи. Структура традиційного індійського суспільства. Релігійно-філософські вчення, література й мистецтво Індії. Культура Індії в XX ст.

Київ та кияни (74081)
Історія і культура Києва. Окремі аспекти історичного та культурного розвитку міста, культурні традиції, що склалися в середовищі киян, легенди, які виникли про Київ і його населення, історична топографія міста. Історичні особи, пов’язані з Києвом, а також подіями ХІХ–ХХ ст.

Культура Європи середніх віків (74082)
Феномен західноєвропейської середньовічної культури. Її періодизація, комплексне визначення, поняттєвий апарат дослідження. «Каролінгський ренесанс», романський стиль і готика; культурологічний «вибух» у XII ст. та роль у ньому куртуазної (рицарської) субкультури; міста й університети; «контркультура»; специфіка пізнього середньовіччя і проторенесансу.

Основи ораторського мистецтва (74083)
Теорія і методика побудови комунікативних дискурсів. Структурно-функціональний підхід до проблеми дозволяє розглянути етапи створення промови від задуму до виступу з наступним аналізом комунікативного процесу.

Культура Відродження (74084)
Ренесанс як певний часовий locus й емпірична реальність, як унікальна структура (модус) культурної свідомості, як культурологема. Реалії італійського Ренесансу від Петрарки до так званого Sacco di Roma. Поняття: класицизм, гуманізм, риторика, традиція, інновація, творчість, особистість, індивідуалізм, «інтелігенція». Спектр авторів від найавторитетніших класиків жанру (Ж.Мішлє, Я.Буркгардт, Й.Гейзінґа) до сучасних істориків культури Ренесансу (Е.Гарен, Л.Баткін та ін.).

Музеєзнавство (74085)
Музеєзнавство як наукова дисципліна. Музейний предмет. Сучасна теорія підсистеми «домузейні форми нагромадження та використання історико-культурних цінностей – музей». Формування музеїв. Музейна справа в Україні і за кордоном. Особливості комплектування, обліку, збереження і наукового вивчення музейних зібрань. Експозиційна робота музеїв. Специфіка науково-освітньої роботи музеїв. Екскурсія як основна форма науково-освітньої роботи музеїв. Музейне будівництво.

Історія українського кіно (74086)
Предмет курсу – комплексне вивчення українського кіно як індустрії та мистецтва, починаючи з 1893 року, коли Йосип Тимченко в Одесі винайшов (ще до братів Люм’єр) кінознімальний і кінопроекційний апарати. Розглядаються кінематографічні пріоритети України, які закономірно увінчалися світовим визнанням фільму «Земля» О.Довженка (увійшов до 12 кращих фільмів усіх часів і народів), десятками міжнародних нагород, що здобув фільм «Тіні забутих предків» С.Параджанова та ін. Курс передбачає студії над візуальною мовою та стилістикою українських фільмів усіх видів (ігрове, документальне, науково-популярне, анімаційне), різного художнього спрямування і смислового наповнення. Досліджуються найцікавіші фільми, творчість окремих режисерів, операторів й акторів. Історія українського кіно – це двічі повторений (у 20-х та 60-х роках) «золотий вік», який кожен раз закінчувався погромом та заборонами, що також є невід’ємною її частиною.

Сучасна українська культура (74087)
Актуальні проблеми розвитку української культури ХХ ст. Окремі аспекти і тенденції усталення комплексу характерних рис сучасної культури України.

Театр як соціо-культурний феномен (74088)
Формування і функціонування театру як соціокультурного феномена, що відображає суспільство, в якому існує, через усі наявні інтерпретаційні культурні системи (живопис, музику, костюм, пластику, мову, архітектуру тощо). Ретроспектива європейської сценічної і драматичної культури як зміна концепцій образу людини й стилю, особливостей світосприймання та засобів виразності. Український театр у світовому контексті.

Музейництво в країнах Центральної та Західної Європи (74089)
Особливості розвитку музейництва в різних регіонах світу. Історичний і сучасний досвід музейної справи в країнах Центральної та Західної Європи. Музейна політика й музейне законодавство. Музеєзнавча періодика. Стратегія музеєзнавчих досліджень.

Музика як засіб творчого розвитку (74090)
Розвиток творчих здібностей студентів, покращення їхнього сприйняття навчального матеріалу за допомогою музики. Авторська програма впливу музики на інтелектуальну діяльність знайомить із різними методиками актуалізації навчального процесу і спрямована на розвиток сприйняття реактивності уваги, уяви. Активізація творчого мислення проявляється не тільки у використанні відомих уявлень, понять, операцій, а й дозволяє втілювати нові образи, способи вирішення завдань, свідомо видозмінювати структуру питань, що вивчаються, осягати явище у всіх його проявах.

Дохристиянський світогляд давнього населення України (74091)
Форми духовно-практичного опанування світу. Формування та періоди розвитку світогляду. Загальні тенденції й основні риси еволюції світосприйняття. Давні уявлення про основні прояви космосу в житті суспільства. Розвиток світогляду праслов’ян, трищаблеве і конічно-ієрархічне моделювання пантеону. Релігійний культ східних слов’ян. Генотеїстичні та пантеїстичні тенденції в світогляді давніх слов’ян. Суть ритуально-культової практики. Поховальний обряд: еволюція змісту та специфіка. Аспект давньохристиянського світогляду в давньоруському мистецтві.

Архітектура в сучасній культурі (74092)
Мета курсу – дати уявлення про роль і місце архітектури в системі культурних побудов та ознайомити з теоретичним і методологічним інструментарієм – концептуальним апаратом, який лежить в основі сьогоднішніх інтерпретацій архітектури.

Трипільска протоцивілізація (74093)
Історія дослідження та джерельна база трипільської культури. Хронологія і періодизація Трипілля. Походження й історія трипільської протоцивілізації. Трипільське суспільство: устрій, господарство, поселення, житло, матеріальна культура. Трипільська знакова система та проблема зародження писемності. Трипільська спільнота і скотарі степів Надчорномор’я. Роль Трипілля в давній історії України. Історична доля трипільців.

Сучасні теорії культури (74094)
Розглядаються найважливіші соціологічні, психологічні, історико-цивілізаційні, семіотичні, антропологічні моделі культури, що мали вплив на розвиток культурології впродовж усього ХХ ст. і зберігають його досі.

Музейна експозиція як форма комунікації (74095)
Комунікаційний підхід у сучасному музеєзнавстві та культурології. Специфіка демонстраційної комунікації. Структурні моделі музейної комунікації. Засади, принципи та методи експозиційної комунікації. Особливості експозицій музеїв різних профілів. Експозиційна робота в контексті музейної діяльності.

Гостьовий курс (74096)
Курси провідних фахівців, які не планувалися заздалегідь. Тематика і навантаження таких курсів узгоджується по факту виникнення можливості їх організації

Східнохристиянська культура (74097)
Трансформація Pax Romana у Pax Christiana. Становлення східнохристиянської цивілізації. Візантійська екуменічна доктрина та система влади. Колізії ранньовізантійського світогляду: язичницький неоплатонізм й християнська патристика. Розвиток догматичного богослов’я і концепції провідних єретичних рухів. Схизма церков. Pax Orthodoxa. Доба іконоборництва і принципи формування візантійської естетики. Характерні риси «класичного» візантінізму. Спектр ідей у пізній Візантії: ісіхазм і візантійський гуманізм. «Візантійська співдружність» країн Східної і Південної Європи. Київська Русь як субцивілізація східнохристиянської макроцивілізаційної системи. «Північна Фіваїда» Московського царства. Візантійська культурна спадщина у Європейській цивілізації.

Музейна археологія (74098)
В рамках системно-комунікаційного підходу до вивчення музейної справи характеризуються предмети музейного значення і домузейні форми нагромадження історико-культурних цінностей у первісні та часи стародавніх суспільств. Висвітлюються особливості становлення археології як науки й організація музеїв в Україні, основні тенденції їхнього розвитку. Значну увагу приділяється науково-фондовій та експозиційній роботі археологічних музеїв.

Історія декоративно-прикладного мистецтва (74100)
Народне мистецтво як частина культури. Декоративно-прикладне мистецтво. Проблема розвитку народної культурної традиції, яка включає в себе і мистецьку, і світоглядну частини. Курс розраховано на всіх, хто цікавиться символікою народного мистецтва, школами та напрямами його розвитку, а також статусом декоративно-прикладного мистецтва в загальнолюдському контексті.

Культура доби Бароко (74101)
Епоха Бароко як важливий чинник постсередньовічного розвитку європейського суспільства і формування культурної свідомості Нового часу. Традиція вивчення та інтерпретація доби Бароко як окремої історико-культурної доби. Особлива увага зосереджується на людині Бароко – її психології, емоційному та духовному житті, художній експресії, а також на матеріальних чинниках її існування (так звана фізіологія Бароко). Проблематика таких характерних для Бароко явищ, як гіперрелігійність проторенесанс, наукова революція, занепад народно-карнавальної культури, розвиток у XVII ст. соціокультурного типу буржуа. Окремо розглядаються італійське Бароко та французький «барочний класицизм».

Святково-обрядова культура народів Європи (74102)
Ознайомлення зі складними процесами розвитку звичаєво-обрядових традицій європейських народів від доби античності до наших днів. Аналіз специфічних рис язичницьких, християнських, світських ритуалів і символів. Висвітлення ґенези католицької, православної, протестантської, атеїстичної моделі свят, характеристика їхніх численних національних, етнічних і локальних варіантів.

Культура та влада (74104)
Соціокультурні аспекти владних відносин. Природа влади та механізми її реалізації; проблеми у галузі політичної свідомості, політичної культури і комунікації. Аналіз еволюції владних відносин і розвитку суспільної свідомості в радянському та пострадянському суспільстві.

Кваліфікаційна робота (74107)
Дипломна робота в kmbs - це Ваша інноваційна ідея та її реалізація для існуючої компанії чи компанії, яку планується створити. Проект реалізації має базуватися на реальних умовах бізнес-середовища. Мета проекту - створити та реалізувати інноваційну ідею на базі дослідження стану ринку і діяльностї компанії, що включає фінансові, маркетингові, стратегічні тощо аспекти.

Історія культур Сходу (74108)
Формування класичної культурної традиції країн Сходу. Аспекти східної культури як в академічному контексті, так і в сучасному повсякденному житті народів Сходу. Формування у слухачів чіткого поняття про підстави складання специфічного світосприймання і світобачення народів Сходу, що неминуче в умовах засилля псевдосхідної культури в західних країнах та Україні

Етнологія (74109)
Курс має на меті дати студентам можливість отримати всебічне уявлення про етнос як цілісну та самодостатню систему. Етнос і його культура виокремлюються в якості складного комплексу різних за характеристиками та функціональними особливостями компонентів. Увагу приділено теоретичним проблемам (теорія етносу, її понятійний апарат; методика і методологія, етнічна історія; етнічна психологія тощо) та розглядові окремих явищ і компонентів етнічної культури (етнічне мистецтво та його специфіка; соціальна структура; зв’язки, комунікації і знакові системи; традиційний світогляд; обрядність тощо).

Сучасна культура Заходу (74110)
Сучасна культурна ситуація на Заході. Універсали культурних самоописів. Етапи європейської культури XX ст. Модернізм. Символічна революція в культурі XIX ст. Тоталітарність, мова, влада. Міфологема «кризи культури». Домінуючі інтелектуальні моди після Другої світової війни. Контркультура. Постмодерна свідомість.

Культура Європи Нового Часу (74111)
Проблеми ідентифікації культурно-історичних епох. Симбіоз культурних стилів та критерії їхнього визначення. Пізній Ренесанс і маньєризм. Естетика Бароко. Класицизм. Просвіта. Культурний клімат наполеонівської доби. Романтизм. Ідеологічні системи індустріального суспільства. Декаданс і перехід до модернізму.

Політична культура (74112)
Сутність, структура і функції політичної культури. Історичні типи політичної культури та їхній взаємозв’язок. Особливості української політичної культури. Закономірності політичної соціалізації.

Історія костюму та моди (74114)
Дослідження тенденції взаємоіснування різних культур і напрямів суспільної свідомості через функції костюму в суспільстві.

Франкфуртська школа (74115)
Ідеї Франкфуртської школи як впливової течії європейської гуманітарної думки XX ст. Основні етапи становлення і розвитку школи. Соціологічні і культурологічні концепції Т.Адорно, М.Хоркхаймера, Г.Маркузе, В.Беньяміна, С.Фромма, Ю.Габермаса. Сучасні рецепції ідей франкфуртців.

Теорія і практика виставкової роботи (74117)
Виставка – одна з важливих форм діяльності музею. Особливості та специфіка організації виставок: постійних, тимчасових, тематичних. Курс орієнтовано на тих, хто цікавиться музейною справою, і дає можливість опанувати різні способи та методи організації виставок.

Традиційні культури Африки, Австралії та Океанії (74120)
Традиції та інновації в культурі. Типологія основних елементів традиційної культури. Історія дослідження традиційних культур Африки, Австралії та Океанії. Традиційне господарство й соціальна організація. Образно-понятійні структури світогляду. Міфи, обряди, вірування, манери поведінки. Мистецтво.

Українське мистецтво: теорія, історія, критика (74121)
Поглиблене вивчення вітчизняного образотворчого мистецтва як в контексті національних особливостей, так і з огляду на художньо-стильові зв’язки з європейською традицією. Ознайомлення з теоретичними проблемами мистецтвознавства та художньою критикою України.

Канон тіла в культурі (74123)
Феноменологія тілесності (Мерло-Понті), культурно-історичні типи тілесності (школи історичної антропології) та психоаналітичні підходи до розв’язання проблеми тілесності. Питання тілесної поведінки, тілесної схеми, взаємозв’язку тіла і мови, Я-концепція. Окремо аналізуються питання співвідношення тілесності й ідеології (Біон, Анзьє).

Ісламська культура (74124)
Витоки та генеза ісламської культури, її релігійні засади. Культура «мусульманського відродження». Експансія ісламської культури доби середньовіччя. Архітектура. Орнаментальність. Арабська література і філософія. Занепад та «консервація» ісламської культури. Сучасний іслам.

Археологія та давня культура (74128)
Закономірності й тенденції розвитку культури давнього людства до античного часу на території зарубіжної Європи, до часів Київської Русі та до часів Великих географічних відкриттів у Новому світі в країнах Азії й Африки. Культурно-історичні та природно-кліматичні епохи, їхні періоди й етапи. Спільні закономірності розвитку давньої та сучасної культури, еволюційний і циклічний розвиток культури. Археологічні джерела і методика визначення культурно-історичної цінності пам’яток давньої культури, проведення їхньої первинної наукової фіксації. Передбачено двотижневу археологічну практику.

Курсова робота (культурологія) (74129)
Завдання курсової роботи – прищепити студентам навички самостійної праці (робити огляд наукової літератури, аналізувати різні підходи, формулювати власні висновки).

Актуальні проблеми візуальної культури (74384)
Лекції читають провідні зарубіжні фахівці. Курс покликаний ознайомити студентів з новітніми напрямами візуальної культури.

Сучасне мистецтво: концепції та практика (74385)
Філософські засади парадигми модернізму (класичного аванґардизму). Історія формування мистецьких напрямів модерного мистецтва: сезанізм, кубізм, фовізм, експресіонізм, сюрреалізм тощо. Український класичний аванґард. Концепції абстракціонізму К.Малевича, В.Кандинського. Етнічні підвалини модерністського пошуку А.Архипенка. Виробниче мистецтво О.Родченка. Злам модерністської парадигми – формування системи постмодернізму. Естетика потворного, категорії підсвідомого в творчості українських постмодерністів; світовий досвід.

Семіотика культури (74386)
Передісторія, історія, різноманітні модифікації та принципи застосування підходу до культури, як до розгалуженої сукупності знакових систем комунікації. Формування уявлення про природу знака, причини знаковості у культурі, вміння розпізнавати прояви знакових систем на свідомому та підсвідомому рівнях у «мовах культури» різноманітного характеру – від музики, кіно, образотворчого мистецтва і літератури до рольових ігор та соціальних інтеракцій.

Психоаналіз і культура (74387)
На основі розгляду першоджерел та подальших критичних розвідок психоаналіз подається як культурний феномен, як культуротворний фактор і як культурологічна дослідницька парадигма. Мета курсу – сформувати цілісне уявлення про психоаналіз, як про явище, що виникло й розвивалось у відповідь на потреби культури; його вплив на актуальні трансформації культури та на схеми інтерпретації її розвитку.

Культурна історія французької гуманітаристики XIX ст. - початок ХХ ст. (74388)
Актуальні проблеми розвитку світової цивілізації в культурному аспекті. Співвідношення понять «культура» та «цивілізація». Формування локальних та регіональних цивілізацій, внутрішня соціокультурна природа основних із них (давньоєгипетська, антична тощо). Закономірності становлення та природи сучасної світової макроцивілізації, місце в ній України та інших держав Центрально-Східної Європи.

Порівняльна етнологія (74389)
Теорія і практика сучасних компаративістських досліджень у галузі європейської етнології (етнокультурології, соціальної антропології). Феномен української етнічності (як наслідок процесів акультурації, дифузії, культурних контактів і взаємовпливів) розглядається крізь призму проблем загальноєвропейської етнічності історії. Спільне і відмінне в розвитку етнічних традицій європейських народів, особливості східноєвропейського етнокультурного ареалу, його регіонального та локального розмаїття. Порівняльний аналіз важливих характеристик матеріальної і духовної культури українців та їхніх найближчих сусідів і етнокультурних партнерів.

Етнокультурні процеси давньої Східної та Північної Європи (74390)
Походження мистецтва. Мистецький світ хліборобів трипільської культури. Жіночі образи Трипілля. Монументальна поховальна архітектура та скульптура давніх скотарів. Еротика давнього мистецтва. Образний аскетизм і знакова система доби бронзи. Естетика та символіка давнього посуду. Кам’яна Могила – скарбниця давнього мистецтва України. Арійська проблема й історія її дослідження. Класифікація індоіранських мов. Найдавніші іранці за даними археології. Археологічні культури: Середній Стіг, Ямна, Катакомбна, Зрубна. Скотарство як двигун розселення індоіранців у Євразії. Арії Індії та Ірану за Ригведою і Авестою. Номадизм. Археологічні дані про кіммерійців, скіфів, сармаів. Середньовічні іранці та їхній вплив на україногенез. Іранські релікти в українській традиційній культурі.

Теорія комунікацій (74391)
Ознайомлення з основними напрямками загальної теорії комунікації та досліджень конкретних форм і засобів комунікації в сучасній культурі. Вміння розпізнавати й аналізувати комунікативний аспект функціонування культури.

Структуралізм (74392)
Системний виклад основних ідей лінгвістичного та гуманітарного структуралізму. Аналіз перспектив і меж застосування системно-структурного методу в гуманітарному пізнанні, шляхи трансформації структуралістської проблематики в постструктуралістську. Засвоєння найважливіших ідей класичного структуралізму і їхнього впливу на сучасну культуру та філософію.

Іконографія та іконологія (74394)
Богословські, культурологічні та мистецькі основи внутрішнього оздоблення християнських храмів творами малярства й скульптури в катакомбний період історії Церкви (I–V ст. н.е.); алегорії і символи в оздобленні храмів раннього візантійського періоду (IV–VII ст.); постанови Вселенських і помісних церковних соборів щодо ікон та настінних сакральних зображень; висвітлення історії іконоборства у Візантії VIII–IX ст.; реформа ікон IX–Х ст.; розвиток іконотворчості в Україні від прийняття Києвом християнства 988 р. до нашого часу.

Актуальні проблеми сучасної етнокультурології (74396)
Даний курс присвячено розгляду сучасного стану теорії етносу й аналізові функціонування окремих її складників. Також розглядаються окремі аспекти функціонування етнічних культур у поліетнічних суспільствах і цивілізаційних процесах зламу ХХ–ХХІ ст.

Культура та цивілізація (74397)
Актуальні проблеми розвитку світової цивілізації в культурному аспекті. Співвідношення понять «культура» і «цивілізація». Формування локальних і регіональних цивілізацій, внутрішня соціокультурна природа основних із них (давньоєгипетська, антична тощо). Закономірності становлення і природа сучасної світової макроцивілізації, місце в ній України та інших держав Центрально-Східної Європи.

Історична антропологія (74398)
Курс складається з трьох модулів: перший присвячено витокам історичної антропології, другий – її методологічним засадам, третій – основним темам дисципліни. Обговорення відмінностей та евристичної цінності таких підходів до історичного аналізу, як «подієва історія», «історія структур», «тотальна історія», «мікроісторія». Історія становлення «Школи Анналів», а також її фундаментальні концепти: «ментальність», «соціальна історія», «великі протяжності». Курс побудовано на оригінальних франкомовних джерелах.

Методи реконструкції давньої культури (74399)
Достовірність і глибина наших знань про давню культуру визначається методами, завдяки яким вони здобуті. Тому проблема методів є вирішальною для кожного дослідження, предметом якого стають матеріалізовані рештки людської діяльності. Мета курсу полягає у тому, щоб познайомити з історією становлення сучасних методів аналізу решток людської діяльності та на практиці навчити студентів основам цих методів. Центральне місце з-поміж них посідає типологічний метод, проблема розпізнання образу. Неможливість створення глобальної типології змушує розробляти локальні її версії. Вони поділяються на реконструкцію світогляду, етнічних відносин, соціальної структури, економічних систем та ін. Послідовність та закономірності розвитку зазначених методів обумовлені загальними законами розвитку науки.

Актуальні проблеми сучасної культурології (74401)
Лекції читають провідні зарубіжні фахівці. Курс покликаний ознайомити студентів з новітніми напрямами cultural studies.

Нації і націоналізм:світовий досвід та український контекст (74404)
Мета курсу – дати базові знання про найбільш впливові теорії нації та націоналізму (кінець ХІХ–ХХ ст.); порівняти ці теорії як аналітичні й пізнавальні структури, простежити подібності і розбіжності між ними; проаналізувати їх на прикладі української історії. Основа курсу – праці найвідоміших західних фахівців у даній царині. Знання іноземних мов (переважно англійської) є необхідним.

Європейська культура: конфлікт тлумачень (74405)
Назва книги «Конфлікт інтерпретацій» славетного французького філософа Поля Рікера влучно резюмує стан сучасної дискусії про «європейську культуру». Гострота цієї дискусії пов’язана з тим, що вектори й динаміка культурної, економічної, правової та політичної інтеґрації Європи не збігаються як за напрямком, так і за швидкістю. У курсі лекцій запропоновано аналіз основних тем, концептів і методологічних напрямів цієї європейської дискусії від Парижа до Києва у зв’язку з актуальними проблемами країн «Іншої Європи».

Феномен сакрального в історії культури (74406)
Культурна екстраполяція феномену сакрального у сферу влади. Аналіз монархії як світської форми сакрального, аналіз механізмів профанації монархії в умовах сучасності.

Магістерська робота (74407)
Підсумок опанування змісту дисциплін навчального плану. Студент мусить проявити здатність до наукового пошуку, аналізу наукової літератури, постановки і вирішення теоретичних питань.

Проблема автентичності культурної інтерпретації (76439)
На прикладі різних за походженням і методикою реконструкцій поеми М.Гоголя «Мертві душі» (поетики творчості, формальних, семіотичних, гіперконсистуальних, композиційних та ін.) демонструється значущість автентичності застосування методології «локальних стратегій творчого запозичення» в умовах принципової неможливості остаточного подолання читацького міфу «Мертвих душ».

Культурологія (76699)
Курс знайомить студентів із культурною спадщиною людства, дає можливість побачити характерні риси й відмінності різних етнокультурних типів, засвоїти основні універсальні механізми культури етносів і націй, навчає вільно оперувати теоретичними конструкціями і поняттями культурології та історії світової культури, розглядати власну національну культуру в контексті світової. Розглядаються твори найкращих представників світової культурології: О.Шпенглера, А.Тойнбі, Ч.Хейзінги, Б.Малиновського та ін., що сприятиме орієнтуванню студентів у найвагоміших досягненнях світової культурологічної думки.